У Миколаєві обговорили питання гендерної чутливості місцевих медіа

16 серпня херсонські журналісти разом зі своїми колегами з Миколаївської, Одеської, Запорізької та Кіровоградської областей обговорили, що таке гендерна чутливість журналістики, чи є вона місцевих медіа, хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки, що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам, як розпізнавати і не використовувати стереотипні образи і для чого нам фемінітиви...
Серед питань форуму, які підняли спікерки Оксана Ярош – докторка політичних наук, директорка Гендерного центру Волинської області, гендерна експертка, Богдана Стельмах, координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», Олена Стрельник – докторка соціологічних наук, гендерна дослідниця, авторка книги «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології» та Світлана Гаращенко — експертка з оцінки гендерного впливу, стали результати гендерного моніторингу місцевих ЗМІ, індекс гендерної чутливості українських медіа, сформований уперше в Україні, роль медіа у поширенні панік щодо “кризи сім'ї” . А також журналісти дізналися чому гендерний підхід важливий для впровадження...

На зустрічі також презентували та порадник «Гендерна чутливість українських медіа» та нагородили учасників та переможців другого Конкурсу журналістських матеріалів  на гендерну тематику, до лав яких увійшла і наша колежанка, журналістка херсонського радіо "Таврія Центр" Юлія Шейко, яка посіла І місце у номінації "Найкраща аудіопередача".

Як зазначили спікерки гендерний моніторинг регіональних медіа уперше виявив об’єктивну картину залучення експерток/ експертів, героїнь/ героїв та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах.
Упродовж двох місяців – лютого та серпня 2017 року – у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Було проаналізовано 180 895 матеріалів (90038 матеріалів у лютому, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях , та 90857 матеріалів у серпні, із яких 18312 – у друкованих ЗМІ і 72545 – в онлайн-медіа).
Індекс гендерної чутливості ґрунтується на середньому показнику по кожній області, опираючись на відсоток залучення експерток та героїнь журналістських матеріалів у різних тематиках (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство, розваги та ін.) та відсотковий показник вживання фемінітивів у позначенні посад/професій/видів діяльності жінок.
Згідно з отриманими даними, гендерний розрив між експертками й експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 38%, тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки удвічі більше чоловіків, аніж жінок (30% експерток і 70% експертів). Така ж ситуація й щодо героїнь та героїв публікацій: у матеріалах журналістських публікаціях 29% героїнь і 71% героїв, тож гендерний розрив становить 42% (2,4 рази). Середній показник вживання фемінітивів становить 32%.

Порівняльний аналіз двох етапів моніторингів показав підвищення рівня гендерної чутливості регіональних медіа майже в усіх областях: зріст сягає від 1% (Тернопільська обл.) до 15% (Вінницька обл.). Житомирські і сумські медіа продемонстрували сталість і лише видання двох областей погіршили показники: Запорізької – із 33% до 30% та Полтавської – з 26% до 25%.
Відповідно до Індексу гендерної чутливості регіональних медіа найчутливішими є харківські (37%), волинські (36%), вінницькі (35%), рівненські (35%) видання. Трохи нижчі показники у дніпропетровських (34%), львівських (33%), закарпатських, запорізьких, кіровоградських та одеських ЗМІ (по 32%). Середній підсумковий показник по всіх областях становить 30%.

Гендерна експертка проекту Оксана Ярош зазначає: «До проведення цього моніторингу ми могли лише висловлювати гіпотезу про те, що жінок як героїнь та експерток матеріалів менше/більше ніж чоловіків. Наразі маємо об’єктивну картину, оскільки величезний масив опрацьованих матеріалів дає підстави говорити про коректні результати. Суспільству важливо бачити внесок жінок і чоловіків, їх роль у тій чи іншій сфері. Якщо взяти, наприклад, сферу політики і продовжувати висвітлювати лише чоловіків у якості експертів чи героїв матеріалів, то політика і надалі буде лишатись цариною чоловіків. А освіта лишатиметься «жіночою» сферою. Тому результати нашого моніторингу слугуватимуть для подальшого розвитку демократичності медіа, які формують громадську думку».
Координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах переконана, що на підвищення рівня гендерної чутливості регіональних медіа вплинула, зокрема, й інформаційна кампанія, яку допомагала здійснювати мережа прес-клубів та дружні до них журналісти й журналістки, а також безпосереднє спілкування під час гендерних медіа-кав’ярень: «Я переконана, що ми маємо більше спілкуватися, в тому числі і про причини такої присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах, і про використання фемінітивів на позначення професій, посад, діяльності жінок. Адже дотримання гендерного балансу – одна зі складових стандартів журналістики. Окремо хочеться відзначити тенденція до збільшення використання фемінітивів у матеріалах регіональних медіа».
© KsD

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз).


скачать dle 11.3
  • 45